24.10.2014
АМУ висловила підтримку низці проектів нормативно-правових актів в сфері соціального захисту
Версія для друкуВерсія для друку

у зверненні до Міністерства соціальної політики України

У листі Асоціація міст України інформує, що за результатами розгляду проектів нормативно-правових актів, розроблених Мінсоцполітики, Секція з питань соціального захисту вирішила підтримати:

  • проект наказу «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо інформування населення про соціальні послуги»;
  • проект постанови  Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування та зняття з нього»;
  • проект наказу «Про внесення змін до типових положень про заклади соціального захисту для бездомних осіб та центри соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк».

Також висловлено підтримку законопроектам:

  • «Про внесення зміни до статті 5 Закону України „Про судовий збір» (р.№ 4520а від 15.08.2014), яким передбачається вирішення проблеми органів місцевого самоврядування, пов’язаної з захистом прав у судах. Законопроектом пропонується  звільнення органів соціального захисту від сплати судового збору в судових справах щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством, в тому числі і при  оскарженні судових рішень і ухвал;
  • «Про соціальні послуги», який передбачає наділення органів місцевого самоврядування додатковим власним повноваженням, пов’язаним із реформами у сфері надання соціальних послуг та організації їх надання на основі визначеної реальної потреби населення у соціальних послугах.

У зверненні йдеться і про значну зацікавленість учасників засідання питанням практичної реалізації впровадження диференційованої плати за соціальні послуги. У зв’язку з тривалим процесом розробки та ухвалення необхідних нормативно-правових актів, цей процес не набув поширення у містах. Адже постанова про надання соціальних послуг із встановленням диференційованої плати була ухвалена у грудні 2012 року, а розробка необхідних нормативних документів відбувалась із значною затримкою. Так типова форма договору про надання соціальних послуг була затверджена лише у липні цього року, а методика визначення вартості соціальних послуг - до цього часу відсутня.

У листі говориться і про інші проблемні питання, що потребують вирішення на законодавчому рівні. Зокрема, про необхідність нормативно-правового врегулювання механізму покриття різниці між повною вартістю соціальних послуг та соціальних послуг із диференційованою платою. Внаслідок відсутності правового регулювання виплата різниці покладається виключно на місцеві бюджети, які і так перебувають у складному фінансовому становищі. Наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями, виконання яких можливе лише за певних умов, є недоцільним.

Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України витрати на утримання територіальних центрів, які надають соціальні послуги, включаються до видатків, які мають враховуватися при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Отже, підтримуючи пропозицію якнайшвидшого врегулювання механізму фінансування різниці між розміром диференційованої плати та повною вартістю соціальних послуг, АМУ пропонує пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 №1184 викласти в редакції: «5. Різниця між розміром диференційованої плати та вартістю соціальної послуги відшкодовується відповідно до законодавства і включається до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів».

Учасники засідання Секції висловили категоричне заперечення проти пропонованих Мінсоцполітики змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг)», якими змінюється структура територіальних центрів. А саме, пропонується заміна відділень соціально-побутової адаптації, соціально-медичних послуг на відділення соціальної адаптації та обмеження переліку осіб, які матимуть право на безоплатне обслуговування у терцентрах.

Проектом постанови усувається можливість надання відділеннями соціально-побутової адаптації тих послуг, які надаються у відділеннях соціально-медичних послуг та соціально-побутової адаптації. Пропоновані зміни призведуть до обмеження переліку осіб, які матимуть право на безоплатне обслуговування у відділеннях соціально-побутової адаптації, які на даний час безоплатно отримують послуги в відділеннях соціально-медичних послуг та соціально-побутової адаптації.

АМУ повідомляє, що на думку керівників структурних підрозділів з питань соціального захисту, недоречно змінювати структуру територіальних центрів, а тим більше обмежувати коло осіб, які мають право на безоплатне обслуговування структурними підрозділами терцентру. Адже рівень матеріального забезпечення тієї категорії громадян, якою опікуються терцентри, не дозволяє їм користуватись платними послугами. Це спричинить підвищення рівня соціальної напруги у суспільстві. Більше того, зважаючи на специфіку послуг, які надаються відділеннями соціально-побутової адаптації (послуги психолога, культорганізатора, трудотерапія, заняття в гуртках тощо) та соціально-медичних послуг (лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичне лікування, фітотерапія тощо), послуги у даних відділеннях повинні надаватись громадянам безоплатно незалежно від їх сімейного стану.

Інше зауваження стосується надання послуг самотньо проживаючим громадянам виключно на платній основі. Ініціатива є не лише соціально несправедливою у відношенню до даної категорії громадян, але й порушує їхнє право на соціальний захист та соціальну підтримку, гарантовані державою. Місцеві фахівці пропонують Мінсополітики розробити і затвердити мінімальний перелік соціальних послуг (наприклад доставка продуктів харчування та ліків; доставка гарячих обідів), які гарантовано надаватимуться даній категорії громадян безоплатно.

Також звернення містить інші проблемні аспекти у сфері соціального захисту, які потребують нормативного врегулювання, зокрема:

  • відсутність належного фінансування територіальних центрів з соціального обслуговування населення;
  • відсутність державних стандартів соціальних послуг та визначення їх вартості;
  • недосконалість законодавства щодо створення та фінансування соціальних закладів для дітей та осіб з особливими потребами;
  • відсутність державного стандарту послуги з раннього втручання для організації надання соціальних послуг супроводження дітей з особливими потребами;
  • відсутність єдиного механізму визначення та обрахування компенсацій малозабезпеченим громадянам за житлово-комунальні послуги.

Нагадаємо, що усі порушені у Зверненні питання розглядались на засіданні Секції АМУ з питань соціального захисту, яке проходило у Львові 9-10 жовтня 2014 року в рамках проекту «Діалог».

 

Всі новини