22.11.2012
Аналіз відповіді Мінфіну на пропозиції АМУ щодо врегулювання проблемних питань органів місцевого самоврядування
Версія для друкуВерсія для друку

Аналітичним центром АМУ проаналізовано відповіді Міністерства фінансів України на пропозиції Асоціації міст України щодо врегулювання проблемних питань органів місцевого самоврядування надіслані за результатами Дня ДІАЛОГу.

 

Проблемні питання та заходи, що пропонуються АМУ з метою їх унормування

Пропозиції Мінфіну щодо шляхів врегулювання

Коментар АМУ

Пропозиції щодо зміни підходів у бюджетному забезпеченні територіальних громад

1.                   

Упорядкувати перелік видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих та власних повноважень.

Врегульовано

Дане питання врегульовано статтями 82-84,  88-90, 94-95 Бюджетного кодексу України.

Слід також зазначити, що місцеві бюджети є самостійними, органи місцевого самоврядування самостійно визначають напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, мають право незалежно затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Бюджетний кодекс України передбачає наявність у місцевих бюджетах видатків, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності. Визначаються такі видатки на підставі формульних розрахунків.

 

Відповідь надано формально. АМУ неодноразово зверталася з пропозиціями щодо упорядкування переліку видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих та власних повноважень в частині:

-віднесення всіх видатків на позашкільну освіту до видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

- виключення із складу видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, програм і заходів, що належать до загальнодержавних повноважень;

- включення витрат на утримання зоопарків комунальної форми власності до видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів тощо.

Зазначене Мінфіном не враховано.

2.                   

Переглянути систему фінансування делегованих повноважень шляхом розробки державних соціальних стандартів по кожному із повноважень з урахуванням особливостей поточної демографічної, соціально-економічної та фінансової ситуації.

Підтримується, частково врегульовано

Одним з основних завдань Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава, затвердженого Указом Президента України від 12 березня  2012 № 187/2012 є прийняття соціальних стандартів та нормативів.

Відповідальними за їх прийняття визначені Мінсоцполітики, МОЗ України, МОНмолодьспорт.

29.08.2012 на засіданні тематичної робочої групи з упровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки за напрямом «Реформа державних фінансів» галузевими міністерствами проінформовано, що на даний час закінчується підготовка проектів наказів стосовно затвердження переліку стандартів надання послуг закладами бюджетної сфери, штатних нормативів і типових штатів та нормативів забезпечення населення закладами соціально-культурної сфери.

 

На жаль, питання зовсім не врегульовано по суті до цього часу, оскільки відповідні соціальні стандарти так і не розроблені та не затверджені. Указ Президента №187/2012 передбачає їх розробку і затвердження в 2012 році. Станом на листопад на сайтах міністерств відсутні відповідні проекти нормативно-правових актів. Позитивом є те, що роботи в цьому напрямі були інтенсифіковані останнім часом і є надія, що в 2013 році вони будуть вирішені.

3.                   

Провести інвентаризацію всіх нормативно-правових актів, що регламентують застосування галузевих нормативів при здійсненні видатків з місцевих бюджетів, зокрема щодо мережі, штатних нормативів, педагогічного навантаження, нормативів витрат бюджетних установ.

Скасувати необхідність обов’язкового дотримання цих нормативів при відсутності достатніх фінансових ресурсів.

Врегульовано

Верховною Радою України 16 жовтня 2012 року внесено зміни до Бюджетного кодексу України та пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень проекту Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (реєстр. № ВРУ 11332) викладено у новій редакції, згідно з якою Кабінету Міністрів України до 1 липня 2013 року необхідно забезпечити проведення інвентаризації всіх нормативно-правових актів, що регламентують застосування галузевих нормативів при здійсненні видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема щодо мережі бюджетних установ, педагогічного навантаження, нормативів витрат бюджетних установ, та встановлення мінімального та максимального значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів.

Так, насправді пропозиції АМУ в цій частині враховані в Законі № 5428-VI від 16.10.2012 р. Але це не означає, що питання врегульовано, оскільки вказана інвентаризація ще не проведена. Практика невиконання пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу, якими було передбачено розробку соціальних стандартів та нормативів у трьохмісячний термін ще у 2010 році, не надає оптимізму щодо здійснення інвентаризації до 1 липня 2013 року.

4.                   

Внести зміни до бюджетного та податкового законодавства в частині закріплення за місцевими бюджетами додаткових дохідних джерел та підвищення частки місцевих податків і зборів в структурі надходжень бюджетів.

Частково врегульовано

Відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5083-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» розширено коло платників єдиного податку (додані п’ята та шоста групи). Норма набрала чинності з 12.08.2012 року. Таким чином, до органів місцевого самоврядування буде надходити додатковий ресурс.

Справді, розширення кола платників єдиного податку Законом № 5083-VІ від 05.07.2012 р. сприятиме збільшенню надходжень місцевих бюджетів. Однак, залишаються відкритими питання щодо збільшення частки місцевих податків та зборів в структурі надходжень місцевих бюджетів, в першу чергу за рахунок повноцінного податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Також залишається без відповіді пропозиція АМУ щодо спрямування частини податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів.

5.                   

Запровадити механізм визнання кредиторською заборгованістю державного бюджету перед місцевими бюджетами видатків за субвенціями та відповідними фондами (у т.ч. перед органами місцевого самоврядування, які виступають розпорядниками нижчого рівня, по державних програмах і заходах), що не профінансовані у відповідному році, з метою її обов’язкового погашення з державного бюджету в наступному році.

 Врегульовано

Верховною Радою України 16 жовтня 2012 року внесено зміни до Бюджетного кодексу України та доповнено статтю 51 Бюджетного кодексу України нормою, згідно з якою кредиторська заборгованість, яка утворилася на кінець поточного бюджетного періоду у місцевих бюджетах за бюджетними зобов’язаннями, взятими за капітальними трансфертами з державного бюджету місцевим бюджетам та коштами державного фонду регіонального розвитку, в першу чергу має бути погашена за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у наступних бюджетних періодах на реалізацію відповідних програм і заходів.

Так, пропозиції АМУ в цій частині враховані в Законі № 5428-VI від 16.10.2012 р., але відповідні зміни до підзаконних нормативно-правових актів ще не внесено, тому відповідні положення закону досі не працюють. АМУ направила свої пропозиції з цього приводу

6.                   

Внести зміни до законодавства, якими передбачити, що в безспірному порядку, після затвердження місцевою радою нормативної грошової оцінки землі в населеному пункті, вона автоматично застосовується для всіх договорів, пов’язаних з орендою землі, незалежно від того, коли такі договори були укладені.

Врегульовано

З метою вирішення низки проблемних питань справляння плати за землю Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння плати за землю)».

Законопроектом врегульовуються питання справляння плати за землю за земельні ділянки, які використовуються суб'єктами за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), шляхом:

- віднесення цих суб’єктів до переліку платників податку, а зазначених земельних ділянок – до переліку об’єктів оподаткування та застосування коефіцієнту, який дорівнює «3», при обчисленні розміру земельного податку за такі землі;

- встановлення мінімального розміру орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку (в разі оренди земель державної і комунальної власності).

Питання може бути врегульовано не законопроектом, а прийнятим Законом України. Однак названий законопроект станом на 21 листопада ще навіть не опубліковано на сайті Мінфіну. Тому питання залишається відкритим (ознайомитись з пропозиціями АМУ)  В той же час позитивним сигналом є те, що Мінфін взяв до виконання пропозицію АМУ щодо необхідності розробки цього законопроекту.

7.                   

Внести зміни до Податкового кодексу, запровадивши плату за землю на рівні орендної плати для:

- землекористувачів – власників розташованого на земельних ділянках нерухомого майна, що не мають належно оформленого права на землю;

- землекористувачів, які мають земельні ділянки в постійному користуванні та використовують їх для провадження господарської діяльності.

8.                   

Встановити на рівні 80 % розмір щоденних відрахувань від обсягу всіх надходжень загального фонду місцевих бюджетів на погашення позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.

Не підтримується

Метою надання позик є забезпечення місцевих бюджетів фінансовим ресурсом, достатнім для своєчасного та у повному обсязі здійснення захищених видатків загального фонду, у випадку наявності тимчасових касових розривів.

Після їх ліквідації позики повинні бути погашені у найкоротші терміни, оскільки джерелом надання позик є тимчасово вільні невикористані кошти державного та місцевих бюджетів, які консолідуються ДКУ на єдиному казначейському рахунку.

Зменшення нормативу щоденних відрахувань на погашення позик значно подовжить терміни погашення позик, збільшить обсяги коштів, які відволікаються з ЄКР та призведе до суттєвого зниження рівня його ліквідності.

В свою чергу, підтримка ліквідності ЄКР на належному рівні для забезпечення зобов’язань розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та інших клієнтів, надання позик Пенсійному фонду України вимагатиме залучення додаткових грошових ресурсів на фінансових ринках шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики, погашення та обслуговування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

 

Зрозуміло, що в сучасних умовах сповільнення темпів економічного розвитку країни та дефіциту фінансових ресурсів в Державному бюджеті пропозиція АМУ не підтримується. На сьогодні, фактично, держава безвідсотково кредитується за рахунок місцевих бюджетів з метою підтримки належної ліквідності єдиного казначейського рахунку, а для органів місцевого самоврядування встановлює «драконівські» умови отримання відповідних короткострокових позик для покриття тимчасових касових розривів, що відбуваються не з їх вини.

9.                   

Вилучити поняття «середньострокова позика» і передбачити надання з державного бюджету (за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку) додаткової дотації на суму невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України.

Не підтримується

Середньострокові позики є фінансовим інструментом, який:

- при необхідності забезпечує в найкоротший термін збалансування місцевого бюджету;

- має право використати відповідна рада, але не її  обов’язком.

Погашення такої заборгованості в межах суми перевиконання здійснюється у строк до 11 календарних місяців в наступному бюджетному періоді згідно з графіком погашення, узгодженим територіальним органом Казначейства та місцевим фінансовим органом, що не порушує збалансованість місцевих бюджетів.

 

 

Питання списання заборгованості за середньостроковими позиками місцевих бюджетів є принциповим, оскільки така заборгованість утворилася внаслідок прорахунків Мінфіну під час планування доходної частини І кошику місцевих бюджетів.

У 2009-2010 роках українські міста вимушені були звертатися до територіальних підрозділів Державного казначейства України за отриманням середньострокових позик. Необхідність їх отримання була пов’язана з об’єктивними чинниками – місцеві бюджети, як і вся бюджетна система України стали заручниками негативних наслідків фінансово-економічної кризи, в результаті якої з ІV кварталу 2008 року відбулось значне зниження темпів соціально-економічного розвитку. Внаслідок зниження обсягів виробництва промислової продукції значної частини підприємств міст, зменшення обсягів житлового і нежитлового будівництва, і зниження ділової активності у зв’язаних галузях відбулось скорочення чисельності зайнятих і скорочення робочого тижня на багатьох підприємствах реального сектору економіки міст. Всі вказані явища привели до скорочення фонду оплати праці і, відповідно, зниження надходжень податку на доходів фізичних осіб, який є основним джерелом наповнення дохідної частини загального фонду місцевих бюджетів без урахування трансфертів. Однак ці фактори не були враховані Міністерством фінансів України при визначенні обсягів доходів І-го кошика місцевих бюджетів. В результаті фактичні надходження міст в 2009 та 2010 роках були меншими за спрогнозовані Міністерством. Міста вимушені були звертатися за отриманням середньострокових позик для забезпечення своєчасності виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Фактично середньострокові позики є інструментом для закриття прорахунків Мінфіну в сфері планування доходів та видатків місцевих бюджетів по І кошику. АМУ запропонувала більш дієвий механізм, але Мінфін не хоче змінювати принципів своєї роботи.

10.               

Спростити процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів, у тому числі порядок реєстрації фінансових зобов’язань в органах Державної казначейської служби України.

 

 

Врегульовано

На виконання пункту 13.2. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, Мінфіном прийнято накази, які сприятимуть спрощенню процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів шляхом зменшення документообігу при здійсненні казначейських операцій:

1)                 від 01.06.2012 №668 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309» (зареєстрований в Мінюсті 21.06.2012 за №1022/21334), яким передбачено застосування спрощеної процедури реєстрації бюджетних зобов’язань та оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань для бюджетів місцевого самоврядування за всіма поточними видатками (раніше спрощена  процедура застосовувалася при реєстрації та оплаті  бюджетних фінансових зобов’язань лише по оплаті праці з нарахуваннями, оплаті комунальних послуг і енергоносіїв та оплаті послуг зв’язку);

2)                 від 23.08.2012 №938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» (зареєстрований в Мінюсті 12.09.2012 за №1569/21881), яким, зокрема, передбачено спрощення процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів  шляхом:

          можливості використання в процесі  казначейського  обслуговування коштів місцевих бюджетів системи дистанційного обслуговування “Клієнт казначейства-Казначейство” з використанням ключів електронних цифрових підписів;

          оформлення та отримання позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за місцем обслуговування відповідних місцевих бюджетів органами Казначейства;спрощення процедури внесення змін до розпису за спеціальним фондом за іншими надходженнями;  

удосконалення процедури перерахування за призначенням коштів, що помилково зараховані на один із рахунків розпорядника бюджетних коштів;

збільшення строку дії платіжних доручень з 10 до 30 днів(приведено до норм Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в національній валюті).

Питання абсолютно не врегульовано про що свідчить остання аналітика. Лише окремі пропозиції АМУ справді враховано в оновленому Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, але вони не вирішують кардинально проблем органів місцевого самоврядування в цій сфері.

Пропозиції по внесенню змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»

в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин

11.               

Виділити з державного бюджету кошти у вигляді міжбюджетного трансферту на заробітну плату і розрахунки за енергоносії в межах незабезпеченої потреби місцевих бюджетів - у сумі не менше 4 млрд. грн.

Врегульовано

На виконання доручень Президента України, Прем’єр-міністра України та з урахуванням звернень народних депутатів України, місцевих органів влади та місцевого самоврядування розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 753-р «Про перерозподіл деяких видатків, передбачених Міністерству фінансів України на 2012 рік» виділено додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці працівників бюджетних установ в сумі 1,0 млрд. гривень.

Питання повністю не врегульовано, оскільки дефіцит місцевих бюджетів навіть після відволікання значної частини власних коштів на фінансування делегованих повноважень та зазначену мільярдну додаткову дотацію залишається значним. В органах місцевого самоврядування відсутні ресурси на виплату зарплат, розрахунки за енергоносії та комунальні послуги на листопад та грудень 2012 року. Орієнтовна потреба станом на 21 листопада складає 3 млрд. грн. Правління АМУ прийняло відповідне звернення до Уряду 07.11.2012 р.

12.               

Збільшити на 0,5 млрд. грн. обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

 

 

Підтримується.

Питання забезпечення фінансовими ресурсами витрат на компенсаційні вплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян розглядатиметься Міністерством фінансів під час здійснення відповідно до пункту 6 статті 102 Бюджетного Кодексу України перерозподілу загального обсягу субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення між їх видами та між місцевими бюджетами виходячи з фактично нарахованих обсягів пільг, субсидій та допомоги населенню.

Питання вирішено.

У сфері житлово-комунального господарства

 

13.               

З метою приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня законодавчо визначити відповідальність Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринку комунальних послуг, за несвоєчасне встановлення тарифів у сфері водопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення у випадках змін на складові, відповідних звернень комунальних підприємств.

Рекомендувати Національній комісії встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірах, що не відповідають фактичній собівартості, лише у разі передбачення відповідної компенсації у державному бюджеті.

Відповідно до чинного законодавства повноваження щодо встановлення тарифів на послуги теплопостачання відносяться до повноважень, зокрема, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. У разі встановлення тарифів на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Порядками формування тарифів на комунальні послуги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від                         1 червня 2011 р. № 869, передбачено, що у разі зміни  протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, зокрема збільшення  або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Питання не врегульовано, оскільки субвенція на відшкодування різниці в тарифах, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної владичи місцевого самоврядування, надходить до комунальних підприємств із значним запізненням та не в повному обсязі. Це в свою чергу призводить до збільшення кредиторської заборгованості комунальних підприємств за енергоносії, позбавляє такі підприємства необхідних фінансових ресурсів для утримання в належному стані систем життєзабезпечення.

 

14.               

Замість субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення передбачити виділення коштів з державного бюджету безпосередньо енергетичним компаніям, які постачають природний газ та електроенергію, для утримання на певному рівні цін на енергоносії протягом періоду, на який затверджений тариф на житлово-комунальні послуги.

Не підтримується

Тарифи на теплову енергію та послуги водопостачання та водовідведення встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування диференційовано для кожного окремого суб’єкта господарювання.

Ціни на газ і електроенергію є єдиними, незалежно від місцезнаходження суб’єкта господарювання та його фінансової спроможності.

Таким чином пропозиція  щодо передбачення коштів безпосередньо енергетичним компаніям, які постачають природний газ та електроенергію, не може бути підтримана.

Міністерство фінансів у своєму поясненні не зважає на очевидні речі, що витікають з   Порядку надання такої субвенції, яка за механізмом взаєморозрахунків (по-суті транзитом через комунальні підприємства) все-одно надходить до енергопостачальних компаній як кошти за погашення заборгованості за природний газ та електроенергію.

15.               

З метою зменшення податкового тягаря на комунальні підприємства звільнити від оподаткування суми, отримані цими підприємствами в рахунок відшкодування державою різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

Не підтримується

Запропоновані зміни порушують методологічні засади визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, які наближено до методології бухгалтерського обліку, а саме визнання доходів та витрат за принципом «нарахування та відповідності доходів та витрат».

Таким чином, реалізація пропозиції призведе до штучного викривлення об’єкту оподаткування з податку на прибуток, оскільки значно збільшить витрати, які не будуть компенсовані доходами.

Питання не вирішено

Мінфін не хоче взяти до уваги, що суми, отримані в рахунок відшкодування державою різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, спрямовуються виключно на погашення заборгованості за енергоносії. А зобов’язання по сплаті податків, нарахованих на цю суму, залишаються в комунальних підприємствах, не забезпечені відповідними фінансовими надходженнями.

16.               

Забезпечити в повному обсязі фінансування державних програм, що стосуються розвитку житлово-комунальної інфраструктури країни.

Для підтримки житлово-комунального господарства у 2012 році в державному бюджеті передбачено видатки в сумі 1 415,5  млн.гривень.

Станом на 01.10.2012 за даними Державної казначейської служби України Мінрегіону відкриті асигнування в обсязі 1 092,7 млн. грн., що складає 100 відсотків до плану асигнувань на січень – вересень поточного року.

Проблема не вирішена: виділені кошти не є домірними з мінімальними потребами галузі. За оцінками Мінрегіону потреби на реалізацію програм на 2012 рік склали:

«Капітальний ремонт. Модернізація, заміна ліфтового обладнання та диспетчеризації» - 2,0 млрд. грн.;

«Реконструкція та будівництво централізованих систем водопостачання» - 1,5 млрд. грн.,

на підтримку ОСББ – 1,9 млрд. грн.,

«Облаштування  багатоквартирних будинків сучасними засобами регулювання та обліку води та теплової енергії» -0,8 млрд. грн.,

здешевлення кредитів для виконання Загальнодержавної програми реформування ЖКГ – 0,2 млрд.грн.,

придбання вагонів для комунального електротранспорту – 0,3 млрд. грн.

 

 

17.               

Забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян з поступовим переходом до надання державної адресної допомоги.

У розписі Державного бюджету України на 2012 рік передбачено рівномірний помісячний розпис субвенції на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Перерахування вказаної субвенції здійснюється шляхом проведення клірингових розрахунків за механізмом, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20, та грошовими коштами згідно з нормативами, визначеними Міністерством фінансів, за механізмом, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256, в межах фактичних зобов’язань відповідних бюджетів, що надаються на виконання цієї постанови.

При цьому, зазначаємо, що згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. № 256, погашення кредиторської заборгованості за державними програмами соціального захисту населення провадиться першочергово.

З питання запровадження механізму адресного надання пільг  громадянам, слід зазначити, що одним із завдань реформи системи соціальної підтримки, передбачених Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначено посилення адресного характеру надання соціальної підтримки, що досягатиметься, зокрема, шляхом уніфікації (на принципах адресності та урахування доходів громадян) підходів до надання всіх видів соціальної допомоги .

Тому зміні механізму надання пільгових послуг, в т.ч. запровадження адресної грошової допомоги на проїзд, повинна передувати робота з визначення державної політики реформування системи надання пільг та внесення змін до чинного законодавства України щодо надання пільг окремим категоріям громадян виходячи з єдиних принципів та критеріїв за визначеними законодавством нормами споживання пільгових послуг.

Таким чином, запровадження адресної грошової допомоги замість пільгового проїзду у громадському транспорті розглядатиметься шляхом подальшого реформування системи надання пільг і посилення її адресності.

Питання не вирішено.

Проблема вчасного і в повному обсязі фінансування таких виплат з року в рік не вирішується.

Урядом щорічно передбачається зміна механізму надання пільгових послуг, в т.ч. запровадження адресної грошової допомоги, однак реальні кроки щодо практичного впровадження не здійснюються.

18.               

Звільнити комунальні підприємства водопостачання малих міст, сіл та селищ від сплати коштів, пов’язаних із отриманням спеціальних дозволів на видобуток підземних вод.

Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок  мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати  підземні  води  для  власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої  питної  води)  господарсько-питного  водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Враховуючи, що продуктивність водозаборів багатьох малих міст, селищ, а також сіл перевищує 300 кубічних метрів води на добу, відповідь Міністерства фінансів, не можна вважати наданою по суті.

19.               

Розробити державну програму закупівлі техніки для комунальних підприємств.

Не підтримується

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. № 223-р «Деякі питання оптимізації державних цільових програм» міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади доручено подати Міністерству економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо внесення змін до державних цільових програм, які діятимуть у 2012 та наступних роках. Фінансування заходів державних програм повинно здійснюватися з урахуванням проведення їх оптимізації в межах бюджетних призначень, передбачених відповідним головним розпорядникам коштів Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

З огляду на зазначене, в умовах гострої обмеженості фінансових ресурсів розробка нової державної програми, яка потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, є недоцільною.

Без коментарів

20.               

Запровадити систему спрощеного оподаткування для комунальних підприємств;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звільнити підприємства, які надають житлово-комунальні послуги, від сплати податку на додану вартість.

Не підтримується

Згідно з підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Зважаючи на визначення комунального підприємства відповідно до статей 63 і 78 Господарського кодексу України, єдиним засновником (учасником) комунального підприємства є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, її частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків.

Крім того, вимоги Рекомендації Комісії Європейських Співтовариств від 6 травня 2003 року щодо визначення малих та середніх підприємств (2003/361/ЄС) в частині відповідності критеріям мікро-, малих та середніх підприємств передбачають, що підприємство не вважається МСП, якщо 25% чи більше від капіталу чи голосів є прямо чи опосередковано об’єктом контролю, разом чи особисто, з боку одного чи більше державних органів.

Виходячи з вище наведеного, пропозиція щодо поширення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на підприємства комунальної форми власності не підтримується.

 

Не підтримується

Реалізація пропозиції призведе до відміни податку на додану вартість на операції з поставки житлово-комунальних послуг, оскільки зазначений податок є непрямим податком, обкладенню яким підлягає внутрішнє споживання товарів та послуг, а не окремі суб’єкти господарювання.

Крім цього, суб’єкти господарювання, зареєстровані платниками податку на додану вартість, відповідно до Податкового кодексу України є посередниками між державою та кінцевими споживачами товарів (послуг), які здійснюють утримання та внесення до бюджету сум податку, що сплачується покупцями в ціні товарів (послуг).

Такий підхід справляння податку на додану вартість відповідає міжнародній практиці.

Водночас, практика, стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільг з податку на додану вартість не призводить до покращення їх діяльності або здешевлення відповідних товарів (послуг) та не сприяє  збільшенню їх продуктивності.

До того ж, надання податкових пільг призводить до втрати державою контролю за цільовим використанням звільнених від оподаткування бюджетних коштів, а також породжує дискримінацію по відношенню до суб’єктів господарювання, які не користуються такими пільгами.

Крім того, реалізація пропозиції призведе до прямих втрат бюджету та, як наслідок, до недофінансування окремих бюджетних програм.

Одночасно, зазначаємо, що для підприємств, які надають житлово-комунальні послуги вже передбачено преференцію з податку на додану вартість, відповідно до якої дата виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.

Міністерство не хоче зрозуміти, що суб’єкти господарювання комунальної форми власності, надаючи такі ж послуги як і суб’єкти господарювання приватної форми власності, не маючи права перейти на спрощені системи оподаткування, перебувають в нерівних з ними умовах.

У сфері енергозабезпечення та енергозаощадження

 

21.               

Провести списання заборгованості минулих років за спожитий природний газ та розпочати укладання угод на поставку газу в 2012 – 2013 роках.

Не підтримується

Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", споживач природного газу зобов’язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Статтею 67 Господарського кодексу встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, укладання договорів між суб’єктами господарювання  на поставку газу повинно здійснюватися згідно з діючим законодавством, у тому числі нормативними документами, що регулюють взаємовідносини у сфері газо- та теплопостачання.

Згідно із Цивільним кодексом України договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629) та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625).

Значний обсяг заборгованості усіх категорій споживачів за природний газ (станом на 01.10.2012 - у розмірі 18,8 млрд. грн.) змушує НАК "Нафтогаз України" звертатися до суду для захисту своїх прав.

Враховуючи вищезазначене, пропозиція стосовно списання заборгованості за природний газ споживачів не підтримується, як така що призведе до фінансових втрат НАК "Нафтогаз України" від реалізації природного газу, погіршенню фінансового стану компанії та створить загрозу зриву розрахунків за імпортований природний газ.

Міністерство фінансів самоусувається від вирішення проблеми погашення заборгованості комунальних підприємств за спожитий природний газ, хоча така заборгованість виникла не через господарську діяльність таких підприємств, а в результаті відповідної тарифної політики держави.

22.               

Законодавчо врегулювати питання щодо врахування в тарифах на комунальні послуги витрат на впровадження енергозберігаючих технологій та енергоефективного обладнання, враховуючи терміни окупності таких проектів.

Відповідно доп.5.1 Витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року № 68 надано доручення Мінрегіону разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади опрацювати питання впровадження економічних стимулів для теплопостачальних підприємств, які застосовують альтернативні види палива та здійснюють заходи з енергозбереження.

Із зазначеного питання Мінфіном було надано пропозиції щодо запровадження такого механізму, який би не передбачав зменшення тарифу на послуги теплопостачання у разі економії енергоресурсів, яка виникне при впровадженні енергозберігаючих технологій, на певний час, наприклад на період окупності впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах комунальної теплоенергетики.

З відповіді Міністерства видно, що питання не вирішено.

23.               

Зобов’язати НАК «Нафтогаз України» доводити ліміти на газ для підприємств теплокомуненерго у чітко визначений термін.

ДК «Газ України» заключати договори на постачання природного газу тільки на основі типового договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1087.

Слід зазначити, що згідно наказу Міненерговугілля від 27.10.2011 № 656 ДК "Газ України" реорганізовано. Правонаступником майнових прав та обов’язків ДК "Газ України" визначено НАК "Нафтогаз України".

Питання доведення лімітів на газ для підприємств теплокомуненерго у чітко визначений термін повинно вирішуватися суб’єктами господарювання в межах діючого законодавства на основі договорів.

Питання не вирішено.

Дійсно доведення лімітів повинно вирішувати суб’єктами господарювання в межах укладених договорів. Але НАК «Нафтогаз України», використовуючи своє монопольне становище на ринку постачання природного газу, змушує комунальні підприємства підписувати договори на умовах постачальника, ігноруючи умови типового договору, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1087.

У сфері нормативно-правового забезпечення служби в органах місцевого самоврядування

 

24.               

Створити Міжвідомчу робочу групу з доопрацювання законопроекту «Про службу в органах місцевого самоврядування» за участі заінтересованих центральних органів виконавчої влади, а також всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

Забезпечити повторне внесення законопроекту лише після його погодження цими асоціаціями.

Розробником  проекту Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є Міністерство юстиції.

Тому питання щодо створення Міжвідомчої робочої групи з доопрацювання вищевказаного законопроекту має вирішуватись Мін’юстом.  

Експертний висновок Мінфіну до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» надано Кабінету Міністрів України листом від 24.01.2012 № 31-07240-3-8/392.

Зазначене питання вирішується тематичною підгрупою Міжвідомчої робочої групи з питань удосконалення територіальної організації влади та місцевого самоврядування   при Мінрегіоні.

25.               

Забезпечити одночасність набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з набранням чинності Законом України «Про державну службу», включно з положеннями, які стосуються умов оплати праці службовців органів місцевого самоврядування та їх соціальних гарантій.

Реалізація норм Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці державних службовців потребуватиме додаткових видатків на оплату праці в сумі понад 16 млрд. гривень та на перерахунок пенсій понад 5 млрд. гривень.

Для збереження співвідношень в оплаті праці між працівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування додаткова потреба складе ще близько 6 млрд. гривень.

 З метою зменшення навантаження на видаткову частину державного бюджету на 2013 рік Мінфіном погоджено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» стосовно перенесення на один рік строку введення в дію положень  Закону України «Про державну службу» в частині оплати праці, преміювання державних службовців, перерахунку раніше призначених пенсій у зв’язку із зміною мінімальної заробітної плати та виплати грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки (лист на адресу Міністерства юстиції України від 27.08.2012 № 31-07240-05-5/21050).

Питання упорядкування умов оплати праці працівників органів місцевого самоврядування має розглядатися виходячи з фінансових можливостей бюджету під час реалізації норм законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Без коментарів

 

Всі новини