25.08.2016
Асоціація підтримує проект концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа», однак, з деякими застреженнями
Версія для друкуВерсія для друку

Експерти АМУ проаналізували та надали свої висновки до Міносвіти щодо проекту Концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа», розробленого Міністерством.

Концепція пропонує реформувати загальну середню освіту з метою створення умов для формування компетентностей учнів, їхнього розвитку, забезпечення дітям рівного доступу до якісної освіти. Такі зміни є актуальними, оскільки зумовлені негативними тенденціями, що спостережені в освіті протягом останніх десятиріч: розривом між сумою знань та практикою життя; відсутністю конкурентоздатності випускників української школи, зокрема сільських регіонів; наявністю застарілого матеріалу у підручниках; відсутністю якісних змін у кадровій політиці.

Поряд із тим у Концепції наявні положення, що викликають дискусію або потребують обговорення, зазначають експерти АМУ.

  • Щодо запровадження державної підсумкової атестації у формі ЗНО за результатами навчання у базовій середній школі

У розділі 6 абзаці одинадцятому на С. 24 Концепції передбачено, що оцінювання результатів навчання в базовій середній школі відбуватиметься шляхом державної підсумкової атестації у формі ЗНО, а у розділі 6 абзаці дев’ятому на С. 25 Концепції для випускників ліцеїв та коледжів визначено перспективу щодо вступу у ВНЗ за умови успішного проходження ДПА у формі ЗНО. Уведення норм зовнішнього незалежного оцінювання для учнів старшої школи є вмотивованим, оскільки результати такого оцінювання є одночасно і результатом державної підсумкової атестації, а сертифікат ЗНО є документом, необхідним для вступу у вищий навчальний заклад, окрім того такі учні вже здобули повну загальну середню освіту. Поряд із тим не визначено наслідки, що очікують учнів, які не складуть «успішно» державну підсумкову атестацію у формі ЗНО після завершення базової середньої школи, тобто після 9 класу. Чи продовжать вони навчання далі за академічним чи профільним спрямуванням? Чи, можливо, змушені будуть пройти повторний курс навчання у 9 класі? Адже статтею 52 Конституції гарантовано обов’язковість повної загальної середньої освіти.

На думку АМУ, важливо передбачити наслідки «нескладання» ЗНО для таких учнів, щоб не створити прецедент недопущення їх до повної загальної середньої освіти у ліцеях та коледжах.

  • Щодо запровадження автономії школи в розвитку матеріально-технічної бази навчальних закладів

Асоціація підтримує позицію щодо децентралізаційних процесів в освіті, зокрема, в частині надання навчальним закладам автономії у вирішенні важливих питань свого розвитку. Експерти АМУ зауважують, що такі зміни передбачатимуть, окрім інших можливостей, самостійний розвиток навчально-матеріальної бази (розділ 7, абзац шостий, С. 27 Концепції), що в цілому залежить від можливостей бюджетів місцевого самоврядування. Стан останніх по Україні, як свідчить практика, не сприяє більш-менш однаковому забезпеченню рівня цієї бази для навчання учнів у різних регіонах.

АМУ рекомендує визначити джерелом покриття видатків на оновлення навчально-матеріальної бази загальноосвітніх навчальних закладів державний бюджет.

  • Про зобов’язання державних органів влади і територіальних громад щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів

Асоціація міст України підтримує запровадження справедливого фінансування навчальних закладів з метою забезпечення рівного доступу дітей до освітніх послуг, належної заробітної плати вчителів, підвищення ними кваліфікації, видання підручників за рахунок освітньої субвенції. Всі інші витрати відповідно до розділу 8 абзацу третього С. 29 Концепції на утримання навчальних закладів покладаються на місцеві бюджети. Зважаючи на різні ресурсні можливості територіальних громад, зростання видатків на комунальні послуги, зокрема енергоносії, вважаємо, що для багатьох органів місцевого самоврядування утримання навчальних закладів та розвиток їхньої навчально-матеріальної бази буде проблематичним. Внесена пропозиція суттєво зменшує доходи загального фонду бюджетів  міст, що призведе до їх розбалансування. Передача господарських видатків освіти, зокрема енергоносіїв на рівень місцевих бюджетів призведе до дефіциту ресурсу місцевих бюджетів. При цьому з передачею видаткових повноважень не визначаються відповідні компенсатори втрат джерел наповнення загального фонду зазначених бюджетів. У той же час всупереч вимог статті 142 Конституції не передбачено жодних відшкодувань державою втрат органів місцевого самоврядування внаслідок рішень органів державної влади. Це ставить під загрозу фінансування у 2017 році низки програм, передбачених по загальному фонду місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, АМУ вважає за доцільне розглянути наступні пропозиції ресурсного збалансування шляхом зміни нормативів зарахування ПДФО:

- На території міст обласного значення, ОТГ: до бюджетів міст обласного значення, ОТГ пропонується зараховувати 70%, до обласних бюджетів – 25%, до державного бюджету – 5%.

- На території міст районного значення, сіл, селищ: до районних бюджетів – 80%, до обласних бюджетів – 10%, до державного бюджету – 10%.

Отже, Асоціація міст України підтримує проект Концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа» з урахуванням висловлених у листі до Міносвіти рекомендацій та зауважень.

Всі новини