03.10.2011
Необхідність реформування соціального захисту
Версія для друкуВерсія для друку

Інформація Аналітичного центру АМУ

Факт 1. Законодавства у сфері соціального захисту налічує чи не найбільшу кількість нормативно-правових актів. Вони передбачають надання надзвичайно широкого кола пiльг та видiв державної допомоги багатьом категорiям громадян. Різноманітні пільги, соціальні виплати та соціальні послуги безпосередньо передбачені у 58 законах та більш ніж 120 підзаконних нормативно-правових актах. Всього нараховується близько 120 категорій пільговиків, з яких 45категорій мають право на пільги за соціальною ознакою, а   57– за професійною.

Загальна чисельність громадян України, які мають право на використання тих або інших видів пільг,становить близько  15 млн. громадян, тобто третину населення країни!

 

Факт 2. “Соціальний захист та соціальне забезпечення” – найбільша видаткова стаття із фінансування делегованих органам місцевого самоврядування повноважень. Однак, їх фінансування все-одно залишається незадовільним. У проекті Державного бюджету 2012 року передбачається фінансування потреб галузі «Соціальний захист» в розмірі 70% від потреби. Зокрема, обсяг фінансування компенсації перевізникам пільгового проїзду громадян закладено на рівні 2 млрд. грн., хоча потреба складає більше 3 млрд. грн.

 

Факт 3. Практично щорічні призупинення дії законів, якими передбачені пільги, компенсації, законами України про Державний бюджет призводять до масових звернень громадян до суду із вимогами виплати соціальних гарантій. Крім того, заборгованість виникає через недостатнє фінансування державою передбачених соціальних пільг та гарантій, дія яких не призупинялась, а навпаки приймались рішення про збільшення їх розмірів. З метою упорядкування погашення заборгованості держави по судовим рішенням на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», внесений Кабінетом Міністрів України. Для реалізації законопроекту необхідно передбачити у Державному бюджеті кошти в сумі до 3,5 млрд. грн.

 

Висновок.  Без надання субвенцій місцевим бюджетам на фінансування виконання їх делегованих повноважень в сфері соцзахисту населення і надалі відбуватиметься зростання заборгованості по соціальних виплатах та гарантіях. Система надання пільг потребує реформування, зокрема поширення адресності на всі види соціальних пільг та допомог, удосконалення  порядку  ведення обліку наданих пільг, а також забезпечення фінансування соціальних програм у повному обсязі з наданням відповідних субвенцій місцевим бюджетам.

 

 

 

 

Всі новини