02.06.2016
Освіта
Версія для друкуВерсія для друку

засідання стратегічної робочої групи

2-3 червня у рамках Стратегічного тижня АМУ працювала стратегічна робоча група у галузі "Освіта". Засідання робочих груп проводяться в рамках проекту ПУЛЬС.

В стратегічному обговоренні взяли участь представники органів місцевого самоврядування з громад-членів АМУ, представники Міністерства освіти і науки та парламентського Комітету з питань науки і освіти, представники експертного середовища.

Асоціація міст України залучила до обговорення цього сектору міжнародних експертів з Естонії, Норвегії та Фінляндії: Аймур Лііва, голова сільського муніципалітету Кііліі, член Комітету з питань освіти Національної асоціації місцевих та регіональних влад Естонії, Маріанне Ліндгейм, радник із питань освіти (Норвегія) та пані Ханнель Салмінен, менеджера із розвитку, кандидат наук у сфері освіти (Фінляндія).

Модератор заходу, аналітик Центру аналізу та розробки законодавства Людмила Мозгова висвітлила основні принципи системи освіти в Україні. Вона  розповіла про повноваження державних органів, облдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування у цій сфері.

Аналітик також виокремила проблеми органів місцевого самоврядування в галузі освіти. Серед них: відсутність чіткого розрахунку вартості освітніх послуг; недостатня мережа дошкільних навчальних закладів; високі затрати на утримання навчальних закладів; недоступність до якісної освіти в сільських районах; потреба оптимізації мережі; старіння кадрів; повільне запровадження енергозберігаючих технологій.

Вирішити зазначені проблем Л. Мозгова пропонує завдяки децентралізації влади, удосконаленню формули розрахунку вартості надання освітньої субвенції, чіткому розмежуванню повноважень між центральними та місцевими органами управління освітою, модернізації системи кадрового забезпечення  та участі в інвестиційних програмах, соціальному діалогу.

Також під час засідання групи були презентовані естонська, фінська та норвезька системи освіти. Найбільш подібною до української середньої освіти є модель Естонії. Так,  діти мають можливість відвідувати дитячий садок, далі йде основна освіта (1-9 класи), після них -  вищі шкільні класи (10-12 класи). Держава в Естонії майже не контролює діяльність шкіл, відповідні інспекції відсутні. Цікаво, що забезпеченням харчування учнів, доглядом за будівлями шкіл займається відповідне комунальне підприємство. Серед недоліків системи А. Лііва називає довічний контракт із директором школи та існування малих шкіл, де вчаться до 50 учнів. Останні наразі ліквідовують.

Норвезька середня освіта складається з дошкільної освіти, початкової школи, середньої школи, вищої шкільної освіти. Хоча багато функцій в управлінні освітою і віддані на локальний рівень, за словами М. Ліндгейм, у Норвегії існує дуже детальний закон, який регулює галузь і «забезпечує якісну освіту незалежно від місцевості, де живе дитина». Система якості освіти складається з оцінювання освітньогопроцесу, його структури та затрачених ресурсів. Цікавою практикою було назване «оцінювання для навчання (assessment for learning)», яке покликане стимулювати дітей до навчання. Також у країні існує «оцінювання як навчання (assessment as learning)», мається на увазі залучення учнів, студентів, вчителів до оцінювання якості освіти.

У Фінляндії, як стверджує Х. Салмінен, «уряд розглядає освіту як інвестицію в майбутнє», відтак шкільна і університетська освіти забезпечується за рахунок податків та є для молодих людей безкоштовними. Цього року на освіту у країні планується витратити 2,3 млрд євро (75% від суми забезпечують муніципалітети). Система освіти складається з дошкільної освіти, підготовки до школи, базової середньої освіти (з додатковим 10-м класом (якщо учень не був досить успішним), середньої професійної освіти, ВНЗ. Фінська експертка розповідає: в останні роки професійна технічна освіта набула особливої популярності, що не спостерігалось ще 3 роки тому. Важливою практикою, яка може також бути імплементована в Україні, є така сильна сторона фінської освіти як постійне навчання вчителів. Це дає можливість підтримувати однаково високий рівень середньої освіти по всій країні та відіграє важливу роль у тому, що за останніми опитуваннями 95% фінів задоволені дошкільною і шкільною освітою у своїй країні.

Після обговорення презентацій відбулась дискусія за двома стратегічними сесіями - щодо організації галузі та контролю якості освіти.

3 червня пройшла стратегічна сесія "Фінансування" та бліц-діалог "Актуальність зарубіжних моделей освіти для України". До обговорення долучились заступник Міністра освіти і науки України Павло Хозбей та  Польський експерт з питань децентралізації в освіті Ян Герчінський.

П. Хозбей торкнувся проблемного на сьогоднішній день питання - фінансування професійної технічної освіти, яке у цьому році було передане на місцевий рівень та потребує надмірних видатків з муніципальних бюджетів. "Відповідно до концепції уряду про децентралізацію, я прихильник ідеї передачі відповідальності за фінансування ПТО на обласний рівень. Держава повинна за собою залишити тільки функцію інспектування. Відповідно, початковою школою повинні опікуватись муніципалітети, а старшою - райони", - підкреслив він. Разом з тим заступник міністра не поділяє думку щодо необхідності замовлення кадрів підприємствами, оскільки останні не зацікавлені вкладати у довготривале навчання в училищах. 

Виконавчий директор АМУ М. Пітцик, у свою чергу, наголосив на необхідності чіткого розмежування відповідальності: яку частку у потребах системи освіти фінансує Мінфін, яку повинні взяти на себе муніципалітети, а що можуть дофінансувати батьки. "На сьогоднішній день Міністерство фінансів більше, ніж на 20% недофінансовує галузь освіти. Вважаю за необхідне спільно з донорськими організаціями створити у міністерстві спеціальний підрозділ, який би прорахував усі видатки на освіту і виробив дієвий механізм фінансування зазначених потреб. Водночас зовсім прибрати участь батьків в утриманні шкіл наразі не видається можливим, ця практика має бути продовжена", - зазначив М. Пітцик.

Експерти з Фінляндії та Норвегії також не оминули увагою внесків батьків на потреби шкіл, проте зазначили, що усі ці кошти збираються прозоро муніципалітетами, які надалі перераховують їх навчальним закладам.

Польський експерт з питань децентралізації в освіті Ян Герчінський зупинився на формулі фінансування освіти. На його думку краще, коли береться до уваги не відсоткове співвідношення фінансування від держави та муніципалітету, а виокремлюються сфери відповідальності. Приміром, на зарплатню вчителям та купівлю підручників гроші виділяються з держбюджету, а утримує приміщення та оплачує технічний персонал орган місцевого самоврядування. За результатами засідання робочої групи було визначено такі акценти майбутньої секторальної стратегії:

  • оптимізація системи шкіл;
  • зменшення кількості звітності;
  • вирішення проблеми управління та фінансування закладів професійної освіти;
  • введення платних послуг у позашкільних навчальних закладах;
  • підвищення наступності між початковою та загальною середньою освітою;
  • удосконалення норм законодавства в освіті;
  • спрощення тендерних процедур на закупівлю продуктів харчування,
  • визначення формули фінансування з урахуванням потреб громади, особливостей навчальних закладів. 

Завантажити презентації спікерів:

Запрошуємо до обговорення стратегічного розвитку галузі "Освіта"!

Пропозиції надсилайте на електронну пошту mozgova@auc.org.ua 

Всі новини