15.08.2016
Пропозиції до законопроекту «Про публічні консультації»
Версія для друкуВерсія для друку

Асоціація надала Міністерству юстиції України

Експерти АМУ розглянувши проект Закону України «Про публічні консультації», розроблений Мін’юстом, підготували такі пропозиції:

1.Щодо переліку нормативно-правових актів, на які не буде поширюватися проект Закону (частина перша статті 1 проекту Закону).

Пропонуємо визначити перелік нормативно-правових актів, на які не буде поширюватися проект Закону, а саме:

1)       проекти актів про державний, місцеві бюджети, бюджетні програми (з огляду на особливості та тривалість процедури складання та розгляду проектів відповідних актів та необхідність узгодження проекту Закону з Бюджетним кодексом України, зокрема з статтею 28);

2)       проекти рішень з питань місцевих податків та зборів, проекти актів про затвердження нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, проекти актів про встановлення цін, тарифів у випадках передбачених законом (з огляду на високий рівень регламентації законодавством та фактичну неможливість враховувати пропозиції окремих представників громадськості без шкоди для загальних інтересів держави та територіальної громади);

3)       проекти містобудівної документації та проекти рішень про затвердження такої документації (процедура громадських слухань передбачена статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

2.Щодо кола актів, які підлягають публічним консультаціям (частина перша статті 1 проекту Закону).

Для уникнення занадто широкого тлумачення в місцевому самоврядуванні терміну «документи з питань місцевого значення (концепції, стратегії, програми, плани заходів, що готуються на їх виконання тощо)» пропонуємо дати виключний перелік таких актів та чіткіше визначити їх ознаки. Пропонуємо наступну редакція вказаного терміну:

«документи з питань місцевого значення (концепції, стратегії, програми (крім бюджетних), плани заходів, що готуються на їх виконання тощо)».

З огляду на запровадження частиною першою статтею 19 проекту Закону відповідальності за порушення порядку проведення публічних консультацій, необхідно визначати чіткий перелік обов’язкових для публічного обговорення актів. Це дозволить уникнути практики формальних зупинок процесу прийняття або виконання правових актів. Прикладом є наявна на сьогодні практика судового скасування з формальних причин регуляторних актів органів місцевого самоврядування, які були чинні протягом тривалого строку.

Звертаємо увагу, що вказане не обмежує право суб’єктів владних повноважень з власної ініціативи поширювати відповідні правила на інші категорії правових актів.

3.Щодо врахування особливостей місцевого самоврядування (стаття 1 проекту Закону).

Частинами третьою-п’ятою визначено порядок врахування особливостей діяльності органів державної влади. Діяльність органів місцевого самоврядування, частина яких є колегіальними, також мають свої особливості, які потрібно враховувати. Пропонуємо доповнити статтю 1 частиною такого змісту:

«Порядок організації проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону визначається відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою».

4.Щодо особливостей розгляду регуляторних актів (частина сьома статті 1 проекту Закону).

Для уникнення подвійних тлумачень та спрощення практики виконання проекту Закону пропонуємо чітко визначити, що проект Закону не поширюється на регуляторні акти. Пропонуємо таку редакцію:

«7. Положення цього Закону не поширюються на підготовку проектів актів, які є регуляторними актами відповідно до Закону України  «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

5.До пункту 1 частини другої статті 6 проекту Закону.

Передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний забезпечити зрозумілість змісту матеріалів публічних консультацій. Вважаємо, що проект Закону не може оперувати категоріями, які є оціночними і по різному сприймаються різними суб’єктами. Сприйняття будь-якого правового акта потребує певного рівня правової культури та правової підготовки. На практиці це призведе до необхідності підготовки двох різних редакцій актів для професіоналів та для громадськості. Це призводитиме до непорозумінь при прийнятті таких актів.

Для уникнення нечітко правового регулювання та суперечливого виконання проекту Закону пропонуємо виключити таку вимогу. Створення презентаційних, роз’яснювальних матеріалів повинно здійснюватися в ініціативному порядку, а не за законодавчими приписами.

6.Щодо терміну «консультаційний документ» (статті 8-14 проекту Закону).

Із опису консультаційного документа у частині другій статті 8 проекту Закону випливає, що за усталеною на сьогодні термінологією він повинен називатися «оголошення» або «оголошення про публічну консультацію».

Пропонуємо відмовитися від запровадження нових, незрозумілих громадськості термінів і замінити його на усталений термін «оголошення про публічну консультацію».

7.Щодо архівування матеріалів публічних консультацій (частина п’ята статті 8 проекту Закону).

Передбачається, що матеріали публічних консультацій, оприлюднені на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень, архівуються та зберігаються не менше трьох років.

Звертаємо увагу, що архівному зберіганню підлягають документи  постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання. Тому пропонуємо виключити вимогу архівування і викласти вказане положення у такій редакції:

«Матеріали публічних консультацій, оприлюднені на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень,  зберігаються не менше трьох років із збереженням доступу до них на офіційному веб-сайті суб’єкта владних повноважень.».

8.Щодо інформування усіх заінтересованих осіб (частина третя статті 10 проекту Закону).

Публічному обговоренню підлягають нормативно-правові акти та подібні до них програмні акти, які мають дуже велике та чітко не визначене коло заінтересованих осіб. Тому вимога про інформування усіх заінтересованих осіб для таких актів об’єктивно не може бути виконана.

Пропонуємо вилучити таку вимогу, залишивши лише повідомлення відповідним особам із Інформаційного реєстру заінтересованих осіб.

9.Щодо ідентифікації заінтересованих осіб при поданні електронних коментарів до проекту акта на веб-сайті (частина четверта статті 10 проекту Закону).

Пропонуємо не робити таку ідентифікацію обов’язковою для здешевлення та спрощення запровадження такого сервісу. Вважаємо достатнім зазначення учасниками публічних консультацій під час подання пропозицій свого прізвища, імені, по батькові, найменування і контактної інформації відповідно до частини третьої статті 14 проекту Закону. Суб’єкт владних повноважень може вибірково проводити перевірку відповідності зазначених відомостей реальній особі. У разі такої невідповідності звернення є анонімним і не підлягає розгляду відповідно до проекту Закону.

Пропонуємо у частині четвертій статті 10 проекту Закону виключити останнє речення з вказаним положенням.

10.Щодо особливостей проведення публічного обговорення (офлайн) у місцевому самоврядуванні (частина перша статті 11 проекту Закону).

Проект акта підлягає обов’язковому публічному обговоренню зокрема коли він стосується інтересів територіальних громад, здійснення повноважень органів місцевого самоврядування. Таке формулювання є занадто широким і під нього можна підвести майже кожний нормативно-правовий акт державного органу і кожен такий акт органу місцевого самоврядування. Це створить невизначеність при виконання такого припису і збільшенню випадків оскаржень вже проведених консультацій та прийнятих актів. Крім того таке формулювання призводить до необхідності проведення органами місцевого самоврядування публічного обговорення усіх без винятків нормативно-правових актів.

Пропонуємо виключити пункт 3 частини першої статті 11 проекту Закону із вказаним формулюванням.

11.Щодо набуття чинності проекту Закону (стаття 20 проекту Закону).

На нашу думку запропонований 3-х місячний строк є недостатнім для переналаштування (переробки) веб-сайтів органів місцевого самоврядування у частині запровадження функціонування сервісу електронних коментарів до проекту акта заінтересованими особами, які пройшли відповідну ідентифікацію (частина четверта статті 10 проекту Закону).

Пропонуємо відкласти запровадження такої вимоги на 1 рік у разі неврахування пропозиції 7 цього листа.

12.Щодо узгодження із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати проекти рішень, що підлягають обговоренню. Передбачено, що такі проекти оприлюднюються не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

На нашу думку запропонований проектом Закону 15-денний строк є більш виправданим. Задля уникнення колізій законів пропонуємо передбачити у прикінцевих положеннях проекту Закону (частина третя статті 20 проекту Закону) зміни до Закону України «Про доступ до публічної інформації» такого змісту:

«3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

4) частину третю статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 32, ст. 314) викласти у такій редакції:

«3. Проекти нормативно-правових актів, інших рішень, що підлягають обговоренню, які розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 15 календарних днів до дати їх розгляду з метою прийняття якщо інше не передбачено законом.».

Відповідний лист АМУ надіслано до Міністерства юстиції.

 

Всі новини