05.10.2012
Верховна Рада ухвалила Кодекс цивільного захисту України
Версія для друкуВерсія для друку

яким визначила повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту

2 жовтня 2012 р. Верховна Рада ухвалила Кодекс цивільного захисту України (№10294)

Кодексом врегульовано відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначати повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із документом, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання і ліквідації їх наслідків та надання допомоги постраждалим.

З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, створюється єдина державна система цивільного захисту, яка складається з функціональних, територіальних підсистем та їх ланок. Положення про єдину державну систему цивільного захисту та типові положення про функціональну і територіальну підсистеми затверджуються Кабінетом Міністрів.

Частиною 2 Статті 25 Кодексу визначені Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту. Зокрема, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належать:

  • забезпечення цивільного захисту на відповідній території;
  • забезпечення виконання завдань створеними ними ланками територіальних підсистем;
  • забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб’єктах господарювання, які належать до сфери їх управління, що можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;
  • розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;
  • керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням;
  • створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності місцевої системи централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, проведення її модернізації та забезпечення функціонування;
  • забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій;
  • організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, сіл та селищ, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;
  • організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
  • організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення, створення медичних формувань Державної служби медицини катастроф, необхідних для надання медичної допомоги та життєзабезпечення населення;
  • контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
  • розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період, які належать до сфери їх управління;
  • підготовка пропозицій щодо віднесення міст до груп цивільного захисту та подання їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним обласним державним адміністраціям;
  • віднесення суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорії цивільного захисту відповідно до основних показників та затвердження їх переліку;
  • створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
  • завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб’єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорії та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки;
  • взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту щодо виконання завдань цивільного захисту;
  • організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок цих дій;
  • забезпечення складення довідок про визнання особи такою, що постраждала унаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;
  • забезпечення соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги;
  • створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та у разі виникнення надзвичайних ситуацій — спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;
  • забезпечення навчання з питань цивільного захисту посадових осіб органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання комунальної власності та здійснення підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях;
  • організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;
  • визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;
  • планування та організація роботи щодо дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;
  • прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності, у разі банкрутства (ліквідації) суб’єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває та безхазяйних захисних споруд;
  • організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;
  • здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;
  • організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту;
  • розроблення та реалізація комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб’єктів господарювання комунальної форми власності;
  • здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Всі новини